Досліджено пізнавальне значення символу в контексті філософського дискурсу культури. Наведено семіотичний підхід до феномену релігії. Розглянуто питання про семіотику українського рушникового орнаменту. Викладено семіотичні аспекти художнього тексту. Висвітлено проблеми та перспективи сучасної лінгвосеміотики. Описано символізацію ономастичної лексики у сучасному народному анекдоті. Проаналізовано специфіку вживання економічних термінів сучасними українськими періодичними виданнями.

Викладено історію семіотики та проблеми структурного та семіотичного аналізу художнього тексту, а також особливості інтерпретації змісту понять "знак", "образ", "символ" у сучасному літературознавстві. Розглянуто художній образ і символ як семіотичні моделі, ономосимволи як джерело місцевої топонімії.

Изложены история семиотики и проблемы структурного и семиотического анализа художественного текста, а также особенности интерпретации содержания понятий "знак", "образ", "символ" в современном литературоведении. Рассмотрены художественный образ и символ как семиотические модели, ономосимволы как источник местной топонимии.

Викладено питання теорії та методології фольклористики. Висвітлено процес формування та еволюцію міфопоетичних форм, риси фольклору: обрядовий синкретизм, естетику усних форм, канонічність жанрових структур. Розглянуто культурну та естетичну функції фольклору, особливості переорієнтації міфологічної картини світу на міфопоетичну.

Изложены вопросы теории и методологии фольклористики. Освещены процесс формирования и эволюция мифопоэтических форм, черты фольклора: обрядовый синкретизм, эстетика устных форм, каноничность жанровых структур. Рассмотрены культурная и эстетическая функции фольклора, особенности переориентации мифологической картины мира на мифопоэтическую.

Розглянуто питання щодо можливості використання методології міфопоетичного аналізу стосовно літературного тексту, що корелює з фольклорною традицією. Запропоновано тезу, що прочитання міфопоетичного плану письма завжди є реконструкцією низки універсальних світоглядних позицій, укорінених у позачасовому, трансісторичному побутуванні міфу. Запропоновано оцінювати міфопоетичне як структурно-смислові ланки культурного механізму, а також переглянути внутрішню логіку процесів стикання міфу, фольклору та літератури. Зазначено, що концепт культурного повернення до міфу й міфотворчості є ключовим на всіх етапах творчої історії, саме він формує численні закономірності у системі кругообігу фундаментальних творчих опозицій, зокрема, є можливість оцінки міфопоетичного як формальної (структурної) текстової підоснови, що відроджується у процесі циклічної культурної еволюції. Зауважено, що міфотворчість і міфопоетика можуть розглядатися як константи власне поетичного плану в межах тієї чи іншої епохи, незалежно від її соціально-історичної орієнтації. Проведено реконструювання міфопоетичного елементу культури на рівнях формально-логічної структури міфу, образно-символічної оповідної моделі, типології фольклорно-літературного жанру, а також аналіз наскрізної культурної ролі міфопоетичних форм у системі літературно-фольклорних взаємин.

Викладено наукові розвідки й есеїстичні матеріали учасників ювілейних Симонеківських читань, присвячених 75-річчю з дня народження видатного українського поета В. Симоненка, які відбулися у Черкаському національному університеті ім. Б. Хмельницького. Розглянуто символізм звуку та кольору у поезіях В. Симоненка. На матеріалі збірки "Тиша і грім" досліджено особливості композиції віршотворів поета. Проаналізовано проблемно-тематичний спектр щоденника митця "Окрайці думок". Розглянуто засоби вираження експресивності у поетичному дискурсі В. Симоненка. Досліджено інтерпретацію біблійних образів і мотивів, ліричний портрет, поетику заголовку і дитячу тематику у творчості поета, висвітлено його журналістську діяльність.

Освещены научные исследования и эссеистические материалы участников юбилиейных Симоненковских чтений, посвященных 75-летию со дня рождения выдающегося украинского поэта В. Симоненка, происходивших в Черкасском национальном университете им. Б. Хмельницкого. Рассмотрен символизм звука и цвета в поэзиях В. Симоненка. На материале сборника "Тишина и гром" исследованы особенности композиции стихотворений поэта. Проанализирован проблемно-тематический спектр его дневника "Обрывки мыслей". Рассмотрены средства выражения экспрессивности в поэтическом дискурсе В. Симоненка. Исследована интерпретация библейных образов и мотивов, лирический портрет, поэтика заголовка и детская тематика в творчестве поэта, освещена его журналистская деятельность.

Запропоновано погляд щодо витоків постмодерністської літературної традиції, її зв'язків з культурним осереддям ХХ ст. Головним чинником переходу від модернізму до постмодернізму визначено стильовий фактор, що формував ідейно-філософську та естетичну систему європейської літератури 1970 - 1990-х рр.

Исследованы истоки постмодернистской литературной традиции, ее связи с культурой ХХ века. В качестве ведущего фактора перехода от модернизма к постмодернизму определен художественный стиль, оказавший значительное воздействие на формирование идейно-философской и эстетической системы европейской литературы 1970 - 90-х годов.

The article deals with the sources of postmodern literary tradition and its connection with the XXth century culture. The leading factor of passage from modernism to postmodernism is literary style that influenced the formation of ideological and philosophical, as well as esthetic system of European literature in the 1970-90s. Key words: genre, modernism, postmodernism, style, literary form.

Окреслено основні пріоритети в науковій діяльності кандидата філологічних наук, доцента, завідувача кафедри російської мови, зарубіжної літератури та методики навчання Л. В. Корновенко. Наведено основні дати життя та діяльності педагога. Подано хронологічний покажчик друкованих праць Л. В. Корновенко, а також перелік рецензованих нею монографій, навчальних посібників і наукових періодичних видань. Окремо подано інформацію про її наукове редагування.

Висвітлено різні проблеми творчої спадщини М. Гоголя. Зокрема, розглянуто аналогію як спосіб об'єктивації ідеї перетворення в художній мові М. Гоголя. Увагу приділено твору "Вечори на хуторі біля Диканьки", висвітлено проблему національно-історичного змісту. Розглянуто художній час у петербурзьких повістях письменника тощо. Наведено україно- і російськомовну бібліографію.

У збірнику, присвяченому пам'яті докторки філологічних наук Наталії Ростиславівни Мазепи (1930 - 2019), уміщено статті з різних проблем історії російської, української та світової літератури, авторами яких є її учні, друзі, колеги. Наведено спогади про неї і бібліографію наукового доробку дослідниці.